Спалахує вірш у клейкій густоті.

В  неділю,  в  самотній  печері  поета
Танцюють  нечутно  астролого-ЗЕТи*,
Метафори  чубляться  з  римами  й  сенсом,
І  повний  комп'ютер  і  стіл  –  словокреслень.
…Злітаєш  з  водою  з  гір  крізь  загромадження
З  пристойностей,  чуйок  суспільства,  надій.
І  жаром  тертя  об  горби,  пересмажений  -
Спалахує  вірш  у  клейкій  густоті.

--А  як  же  вірш  зна́йде  свою  половинку?,  -
--Як  спалах  великий  –  капустки  й  морквинки
Задивляться,  де-які  зразу  –  й  спечуться…,  -
Я  відповідав  комусь  зранку  в  ноутбуці.

--А  як  –  невеликий?
--Чекатиме  віршик
Задуманих,  звиклих
Життю  без  надлишок.

29.03.20  р.
*ЗЕТ  -  астрологічна  програма  комп'ютерна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869956
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 30.03.2020
автор: Юхниця Євген