Снилась мати...
Ще молодою...
По стежині, що йде до струмка,
Несла відра із сріблом – водою,
По – земному вродлива, струнка.
Я, тоді ще хлопча босоноге,
Поруч біг і від щастя сіяв-
Така мама лиш в мене одного,
І найкраща вона, бо моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870017
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2020
автор: alfa