Весна плете пробудження спіралі.
Скрізь свіжість пахне - дихай в повні груди!
Проте не тішаться як завжди люди
Й один від одного тримаються подалі.
Час нелегкий та неспокійний нині -
Накрила світ хвороби хмара темна.
Усе в житті проходить недаремно,
Тож присвятіть себе своїй родині.
Щодня вікуємо у метушні буденній,
А зараз приділіть себе тим справам,
Яким завжди часу не вистачало
У настрої, бажанні та натхненні.
Час зрозуміти: дім ваш - це фортеця,
А міць її у почуттях взаємних!
Лиш тут найбільш затишно і приємно,
Лиш тут повік-віків краще живеться.
Батькам подяку скласти й запитати
Про їх здоров'я - це для них у радість,
Адже так хочеться, щоб сива старість
Щадила довго наших батька й матір.
Час придивитися уважно до дружини
І оцінить всю грань її роботи .
Час дяку скласти чоловіку за турботу
Й згадать разом з життя світлі години.
Час для спокійного із дітьми спілкування.
Не лиш, щоб дати мудрі настанови,
А й взяти для себе напрочуд нове -
Це зближує й ріднить в стосунках гарних.
Про все погане хоч на мить забудьте
І вірте в краще - віра помагає!
Нехай хвороба дім ваш і рідню минає!
Живіть щасливо та здорові будьте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870331
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Коток Оксана