А тепло поманило та й щезло,-
Неспокійна в цім році весна,
Негараздів гірких перевесло,
Корновірус додав у світ зла...
Та готові всі люди стерпіти,
І раніше подібне було,
Будуть дома ще довго сидіти,
І чекать доки згине це зло...
Все погане все ж з часом минає,
Жаль стискає і душі, й серця,
Коли вірус життя забирає,
І, на жаль, ще не видно кінця...
Коли люди все ж стануть добріші,
То й природа поверне тепло...
А як стануть по-справжньому жити,
Відійдуть негаразди і зло...
Віднайдуться натхнення і сили,
Знов поллється життя водограй,
Як оновляться душі і крила,
То повернеться радість в наш край...
І весна ще людей всіх зігріє,
Людські душі окропить добром,
І цей вірус назавжди відійде,
З ним відійде і кривда, і зло...
І тепло в цьому світі не щезне,
Подарує всім радість весна,
Додасть сили життя перевесло,
І не буде у світі більш зла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870457
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.04.2020
автор: геометрія