Людина живе ілюзорно,
У кожного власна платформа.
Зазвичай, між білим і чорним,
До сірості зводиться норма.
Не завжди, що бачиш, – реальне,
Не кожним сприймається колір.
У моді сьогодні банальне:
Король і паяц – в одній ролі.
І тільки наповнення Світлом,
У Слові зростання духовне,
В Любові, що лине над світом –
Єдине, що справді коштовне.
Просвітлений може змінити
Себе і довкілля невтішних,
Бо щастя – у вольності жити,
Не йти у хвості маси грішних.
Усе в голові, як не дивно –
Промовисті вчинки і слово,
Бажання прожити правдиво,
Любові зберігши основу.
З Творцем спілкуватись в молитві,
Не пічкати душу гріхами,
Що з небом одвічно у битві.
Христос, Боже Слово – між нами!
3 квітня 2020
(с) Валентина Гуменюк
Малюнок Олега Шупляка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870695
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2020
автор: палома