Любов таки
пускає в серці корені.
Пусті слова стихають у грозу...
Після дощу
на стриху сохнуть зорі.
Останню місяць струшує сльозу.
Під вікнами відгомоніли трави.
Скотилась ніч сусідові в межу.
Душа втомилась
від страхів і правил…
Туди, де трави росяні -
біжу.
З книги "ЧАС КУЛЬБАБ" (2023)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2020
автор: Ірина Білінська