Розпач російського солдата.
Росіє моя,я тут народився,
Мене заклинають народи-брати,
Та нині звечора за них я молився,
А завтра наказ - мені знову іти.
Донбас виплаковує,верещить там дитина,
Розлітаються гради…прошу,зупинись!
Зрозумійте мене,зрозумійте, як сина,
Ти чуєш,Росіє,я дуже втомивсь.
Я все зрозумів,ще в Чечні зрозумів,
За що я стріляв в свого брата?
А сотні невинних заплаканих вдів?
Невже на Донбасі усе,моя хата?
Наплакалась мати,Х-ЛА проклинає,
За що мене так,Росіє моя?
Він з глузду поїхав,нізащо нас має,
Спинися,ти чуєш,де совість твоя?
03.02.2020.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870950
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.04.2020
автор: Володимир Олійник