І куди ж ви нас поводирі завели? Ні, ми не сліпі, і не
глухі. Все бачимо і чуємо. І навіть коли мовчимо, то каміння
говорить за нас. І поводарів сліпих маємо, і далекоглядних
провідників Бог нам посилає. Життя триває. І сонце сходить.
І місяць, і зорі світять. Живемо. В Христовому дусі живемо.
У ньому сила і перемога. Він між нами і у нас був, є і буде.
Не втрачаймо надії. Сонце світить над добрими і
злими та не кожен його у душі своїй має. Піднімемо свої
очі до Сонця. Світи нам, Сонце, завжди у житті. Господи,
благослови наші дні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871048
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: яся