Як Місяць загляне в вікно
І зорі впадуть, як перлини.
Ми будемо пити вино
І їсти смачні мандарини.
А потім кохатись всю ніч
І пити без газу «Боржомі».
Десь буде горланити сич
І пастись розсідлані коні.
За ніч ми пізнаємо рай -
Нам більшого щастя не треба…
Пригорнешся й скажеш: «Кохай!»
І я пригорну тобі небо.
Допоки не згасне зоря,
Впаде перший промінь на роси.
Єдина любове моя,
Губами уп’юся я в коси.
А зранку, неспавши всю ніч,
Ми вип’ємо каву «еспресо»
Замовкне знесилений сич
І вітер загляне у плесо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2020
автор: Віталій Назарук