Сивина, сивина,
Не минула вона
Дідуся, який ніс всій Європі
Перемогу святу
В 45-м.Йому
Не забути того ще і досі.
Сивина, сивина,
Вкрила також вона
Густо-густо і батькові скроні.
Крізь Афгану вогонь
У свій час він пройшов,
Як згадає - душа похолоне.
Сивина, сивина,
Чом так рано лягла
На русяві матусині коси?
Бо зазнала вона
Вона горя сповна,
Очі сині сльоза гірка росить.
Сивина, сивина,
Чом так рано лягла
Та й на чорнії кучері сина?
Був не раз у бою,
Рідну землю свою,
Матінку боронив й Україну.
Сивина, сивина,
Сизим димом вона
Всіх в родині отак огортає.
Полином загірчить
В серці кожного з них,
Коли струн його тихо торкає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871062
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.04.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський