Знов серце лине в ті світи,
Де часто так буваєш ти.
Так склалося життя –
Що не з тобою я.
У розпачі стогне зима:
- Це – крик душі, та сліз нема…
Повинен ти від мене йти,
У ті, лише Твої світи!
В обличчя – сніг густий,
За сльози, Любий, прости.
То плаче-тужить зима:
- Це – крик душі, та сліз нема…
Приспів:
І до мене і до тебе –
Життя струну веде
Немов горить вогнем
Вся у тілі кров –
Так у серці цвіте
Наша грішна любов…
…У серці будуть назавжди
Кохання нашого сліди.
Той незабутній час,
Що доля зводить нас.
Не я, то плаче зима:
- Це – крик душі, а сліз…
а сліз нема…
Так склалося життя –
Що не з тобою я.
Не я, то плаче зима:
- Це – крик душі, а тільки сліз…
А сліз вже нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2020
автор: Білоозерянська Чайка