І знову світ гуляє в дикім танці.
Та й ми, як ластівки, весну ждемо.
Не з іншим – з світом цим ми, що коханці,
Бо ж розмальовуєм нав'язане ярмо.
Не радують джмелі-аєроплани
І на биках ходили в Крим по сіль.
Манили зорі. На кожусі під курганом...
Хіба еліту нашу пестила кадриль...
О земле, земле – вже й тебе на продаж,
Не крають серце муки, чи вина?
Невже це й є остання наша ода?
Батьківський скарб розтне чужа вже борозна?
08.04.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871238
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2020
автор: Променистий менестрель