Душа і метелик припнуті шпильками до світу.
Війна вже позаду. А ти – таки любиш життя.
Опершись на літо, ідеш, оминаючи сіті
Дволикого щастя. Минув біль – і відчай відтяв.
Дрібні перегони. Абсурд коліщат. Метушіння.
А дійсність, як правда. Все просто і ясно, як день.
Поскрипує тихо твій пращур дверцятами в сінях.
Душа, як метелик. І сиплеться збіжжя із жмень…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87142
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.08.2008
автор: Наталя Лазука