А час зникає в просторі як дим…
Він розчиняється в надії і чеканні,
можливо ці квітневі дні останні,
коли лишався справді молодим
цей світ, в якому цінна кожна мить,
цей подих щастя у розквітлім лузі.
Життя трива в тривозі і напрузі,
тому і серце щемко так болить,
розгледівши у присмерку доби
можливості - не відкладай на завтра!
«Я зможу» – мабуть найцінніша мантра -
знайти з небес призначені скарби.
На дні ріки заховано печаль,
та все мине у шумовинні часу,
сльозИ минулого розіб’ється кришталь
і зійде сонце на бажань терасу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871447
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2020
автор: Аліна Олійник