Хай це буде просто найгірший сон,
у якому продають нам в кредит озон,
хай це буде з усіх найбільша біда –
з реальності випасти, ніби з гнізда.
Хай це буде найхолодніша ніч,
коли ти з самотністю віч-на віч,
коли налякає безлюдність німа,
коли зовсім нікого поруч нема.
Хай це буде найгірше з усіх проклять,
коли від мовчання вуста болять,
коли німіють від страху слова,
хай дихають груди поки жива
Твоя віра як птаха, котра щомить
вірить в те, що в небо знову злетить.
Хай вітром неправди розвіється дим,
хай шанс буде вмерти іще молодим.
Хай буде надія, що прийде літня пора
збирати в долоні врожай добра.
Хай буде цей час для вірних думок
як істинно правильний вибрати крок.
Куди і з ким варто поруч іти,
де той правильний шлях до твоєї мети.
Віриш, все стане на свої місця,
і щезне розпач з блідого лиця.
Хай лиш думка істину осягне,
бо важливо вірити в головне!
Насправді так всесвіт формує баланс,
застиглість моменту – надії аванс,
а далі – можливостей асортимент
триває життєвий експеримент. ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871559
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2020
автор: Аліна Олійник