[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m9U18NdBgaA
[/youtube]
Давно не бачила тебе,
Чомусь і в сни вже не приходиш.
До тебе пам"ять все ж веде,
Ну що тут з пам"яттю поробиш?
Веде за руку в сни твої,
Нема там виходу ні входу.
Притишу кроки я свої,
А все ж іду й не знаю броду.
Дивлюся: спиш ти дуже міцно,
Комусь всміхаєшся у сні.
Присіла поруч непомітно...
Мабуть, всміхався не мені.
У сон ввійти не маю права,
Хотілось все ж таки узнать...
Чи не занадто я цікава,
Та як цікавість цю здолать?
Чомусь я тут все ж завагалась,
Піти, чи може, почекать?
Ішла і знову поверталась,
Ти ж не хотів у сон впускать...
Та вже пора, давно сіріє,
У сні можливо все здолать.
А в серці десь надія мліє,
Як дощ, все треба переждать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871591
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2020
автор: Н-А-Д-І-Я