Повір, я живу так давно,
Хоча був колись на коні…
Розрадою лише вино,
Та щастя не бачу в вині…
Люблю я поліський свій край,
Кохану знайшов і люблю…
Хоч соколом в небі літав,
Тепер різні біди терплю.
Час був, коли сонце зійшло,
Я очі побачив її.
І наче біди не було,
Бо й взимку були солов’ї.
А далі - підбите крило,
Цей постріл зненацька застав…
Неначе життя й не було,
Його просто хтось розтоптав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871677
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Віталій Назарук