Небіжчики тяжкі, якщо несеш їх сам
Але спершу сам, потім
Віддам
Бо спершу палитимуть храми а потім мости
Якщо брате знаєш куди
Нести
То неси
В місто важкою ходою заходить туман
Думати чужою головою
самообман
Туман торкається шкіри і струн
Не торкається
Порожніх трун
Заповнює вулиці і тіла
Закінчилась сіль
Скоро скінчиться вода
В сквері сумний сидить тамада
Туман вперто його омина
Спершу вийдуть віряни
На хресну ходу
Ходитимуть містом
Наче йдуть на війну
Потім підуть старезні бабусі й діди
Ці принаймні знають куди іти
А в кінці в туман побіжать
Дітлахи
За наші гріхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871768
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Yar_oslav