Сьогодні шлях Господній, устелений гілками
Родючих пальм, що здавна вважаються життям.
Спішить Ісус до міста, в Єрусалимські храми
Зміцнити в людях віру, пом'якшити серця.
Стрічає урочисто Єрусалим пророка.
Звеличує і славить його, немов царя.
Він зцілює без ліку всі немочі й скорботи,
Являючи стражденним божественні дива.
– А що ж було надалі? – А далі - зла тенета.
Злоба, підступність, підлість і зрада у кінці.
І згодом вже Ісуса, пророка з Назарета,
Штовхають на Голгофу в терновому вінці.
– А що чекає потім? - Приб'ють цвяхами руки,
А тіло його спрагле розіпнуть на хресті.
– Навіщо мав терпіти немилосердні муки?
– Навіщо взяв на себе усі людські гріхи?
Адже зрадливе людство продовжує грішити,
Знущаючись з природи і всіх живих істот.
Заради влади й грошей, брехливий суд вершити,
Вбивати один одного, вести на ешафот.
– А що змінилось зараз? – А все, як і раніше.
Змагаються одвічно в двобої зло й добро.
Але Господь Всевишній за нас усіх мудріший.
Розплата у дорозі. Час прийде все одно.
12. 04. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету "Вхід Господній в Єрусалим"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2020
автор: laura1