Зачинені двері пустої кімнати:
останньої зустрічі там оберіг.
Знайомі їй речі, причетні до втрати,
згадає, коли переступить поріг.
Вже досить, загралась вона у мовчанку!
Позбутись повинна страх`ів назавжди!
Прокинеться якось травневого ранку,
позбудеться залишків туги й біди.
Нарешті не буде пустою кімната.
(Лиш інколи світло включалося в ній)
Там дівчинка зараз, їй хочеться гратись!
Реальність торкнулась до бажаних мрій:
бальзам для душі від болючих подій.
12.04.2020. 11.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871855
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2020
автор: Вікторія Лимар