Скривдив її, як зима підсніжник,
не через гнів, але по природі,
краї його серця лишились засніжені,
її дотики пальців лишились на холоді.
Капіляри розтануть, запрацює аорта,
навіть після інсульту є шанс на розмову,
вона горда усюди, та раптом негорда,
але так він боїться, її скривдити знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872074
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: 220