В засніженому Харкові
віхола присипає дурниці в думках
змішує з брудом
кидає на тротуари.
Світло і тепло
блиск паркету
не очей
Півколо чорних стільців. Вони.
Дещо непомітні
через півгодини – сумнівні
опісля – запаморочливі
хоч і досить незрозумілі.
Серед мертвих
як глянеш навкруги
книжок
Намагатися вбити в дурні голови
часточку таланту
що народився разом з Віфлеємською зіркою
під схлипування надлишків цивілізації.
Сумістити несумісне
бо
щось палає поруч зі мною
чи то відчуття нового
чи то нерозуміння теперішнього.
Приголомшливо. Оплески.
Порожні ляльки
чомусь лупцюють одна
одну
Свої гумові долоні…
………………………
………………………
………………………
Засніжений Харків!
Та вже не такий –
доросліший.
2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87215
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.08.2008
автор: Free_Lynx