ОЦЕ ДОЖИЛИСЬ…

ОЦЕ  ДОЖИЛИСЬ...  

Оце  дожились  до  життя,
Де  віруси  напялюють  корони,  
Держави  кривдників
висовують      на  трони.  
Оце  дожились  до  життя:
Нема  жалю,  немає  каяття...  
Хай  Бог  боронить...  

А  віруси  снують,  немов  вужі
поміж  думок  і  промислів  негідних.  
А  цьогоріч    Христос  воскрес
У  квітні....  
Війна.  Молитви.  Страхи...  На  межі.  
Якби  очиститись  від  накипу  і  ржі,  
Якби  не  зачепило  наших  рідних...  

Бузок  цвіте  і  пахне  так  навкруж,  
Нарциси  вже  поволі  відцвітають...  
"Христос  воскрес!  "вже  завтра  заспівають.  
В  оселі  кожен.  Звідти  -    ані  руш!  
Уже  й  безсила  міць  зимових
стуж,  -
Нечисті  сутності  планету  поїдають

Людського  розуму  плоди  наперекір
життю,  промінню  вічної  любові.  
Шматочок  пасочки  вкусити  б  у  здоров"  ї...  
А  внуки  тягнуться  до  сонця  і  до  зір
наперекір  байдужості  та  злу  наперекір
У  світовій  винищувальній  бойні.  
Н.  Карплюк-  Залєсова.  
16.04.20.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872158
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.04.2020
автор: Надія Карплюк-Залєсова