Спливає кров’ю мати-Русь священна…
Міста і села - все охоплено вогнем.
Куди не глянь - скрізь вбиті, полонені,
Людей багато спалено живцем.
Уже з усіх сторін Рязань палає,
Яка залишилась без помочі князів.
Радійте ж ви, нойони препогані -
І Володимир повністю згорів…
А ж ось і Київ, легендарний Київ…
Це - саме серце нескоре́ної землі.
Захоплений ордою хан-Батия,
Весь потопає в трупах і крові.
Де Десятинна церква - люта січа,
Лиш чуть страшенний гуркіт списів та щитів.
Загинули всі оборонці міста -
Радіє ворог - знищив, що хотів.
Та знай, Батий, нічого вічного немає -
Ми разом справимось з набігами орди,
Бо боротьба народу ще триває,
Люд гордий – існуватиме завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2020
автор: Білоозерянська Чайка