Заспокойся, просто заспокойся,
Тому що все сталось так, як мало статись,
З вірними друзями познайомся.
І щось буде, щось не буде розлітатись.
Все було, є і буде так, як має бути.
Давно вже кимось списана уся наша скрижаль.
І хтось, так, може про важливе щось забути,
На превеликий, безпорадний та безжальний жаль.
Ні, не бійся, відкривайся
Серед безвісті ясних очей.
Іди вперед, розвивайся
Серед безлічі різних людей.
Не злись, не бігай, не кричи,
Якщо у цьому сенсу немає.
До «стін глухих» не верещи,
Бо їхня тінь відчуттів не знає.
Заспокойся, просто заспокойся – ось і все.
Хоча й не легко, знаю, це зробити.
Ех, без тям, куди тебе ця мить перенесе
І що десь там доведеться пробити.
19.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872204
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2020
автор: Оля Тимошенко