Море…

Дуже  боюся,та  сильно  хочу  побачити  море.
Воно  наш  прадавній  слід.
На  глибині  безліч  історій.
Які  не  побачать    світ.
Таємниче  манить.
Безкрає  ,  ну  майже.
І  сонце  встає,і  сонце  лягає.
Змиваючи  зайве.
І  все  досконале.
Так  було  завжди.
От  тільки  людина,шукає  причин.
А  причина  одна-нам  дали  життя.
Світло  напуває  цю  причину  .
Сильно    хочу  його  побачити  ,як  дитина.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872217
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2020
автор: БЕЗ