Розгубило літо сонячне намисто,
А збирало довго — з ранньої весни
В росяній травичці, що цвіла сріблисто,
Цвіркунами гралось і плекало сни.
Цілували землю розмаїті блиски —
Дивувалось небо в об’єктиві днів.
Забавляли місяць зоряні колиски,
Доки на світанні обрій заярів.
Розгубило літо в ночах горобинних
Сонячні дарунки золотих принад,
Почепило буси на гілках калини,
Відсюрчало в осінь на вустах цикад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872231
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.04.2020
автор: Lana P.