Христос втомився і пішов відпочивати.
Тепер самим все треба розгрібати!
Це не вітри, не землетруси і не зливи,
Це ми самі, самі все начудили.
Господь замучився, пішов відпочивати.
А ми налякані сховалися до хати.
Самі від себе не зачинимось, нажаль…
Що ж на гулялися? Наїлись? А мораль?...
Ми мали все, та все було замало…
Самі не знали що ще бракувало…
Одежу Божу ми на себе приміряли…
Думали що боги…? Та помирати стали.
А може час зробити щось для Бога?!
Спинитись і хай видихне природа!
Молитися і щиро промовляти:
"Прости! Відпочивай. Ми будемо чекати".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872245
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2020
автор: Аня Тет