О моя матінко - земля мила,
Весна у мандрах, розкрила крила,
У первоцвіти розвіє роси,
Ніби під снігом всі абрикоси.
Заворожив білий цвіт довкілля,
Я доторкнусь тоненького гілля,
Це вона вперше, дарить окрасу,
Думкам важким завада іі стресу.
Вже й веселиться, поряд пташина,
Гніздко, рехтує вся родина,
І позира, дбайливо шпачиха,
Щоб усім зручно й не сталось лиха.
На все свій час, співає вітерець,
Що мить втішався, летів навпростець,
В полі прокинулися озимі,
І зелен- трави в златій ряднині.
Яскраве сонце дарує тепло,
Гляну довкола, так гарно було,
Весна шанує рідну землицю,
У квітне диво вбира світлицю,
Мене красуня зачарувала,
Частинку щастя подарувала.
13.04.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2020
автор: Ніна Незламна