Той останній згубний день

Хай  котиться  то  все  під  три  чорти.  
Я  вже  втомилась  —  опускаю  руки.
Відпущу́  й  любові  тої  втрачені  роки,  
Роки  засмученнь  і  роки  розлуки.

Нехай  прийде  вже  той  осудний  день.  
Той  день,  коли  емоції  заіржавіють.  
Нехай  стоятиму  я  вкопано,  як  пень.  
Стоятиму,  й  мої  вуста  відкритись  не  посміють.  

Нехай  стрілки́  годинника  зупинять  час.  
Нехай  він  не  відлічує  ті  згубні  ро́ки.
Нехай  довкола  всі  пройдуть  повз  нас,  
А  ми  стоятимемо  поруч,  —  близько,  —  але  мовчки.

Нехай  той  день  буде  останній  в  тому  році,
Коли  з  тобою  бачились  ми  знову.  
Нехай  у  нас  з  тобою  вже  не  буде  "потім"  
Нехай  у  нас  залишиться  лише  "по  тому".  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872422
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.04.2020
автор: Рія