«Я не здамся без бою!» -
Я цих слів не сприймаю!
Бо по духу я воїн
І свій край захищаю!
Я не здамся ніколи!
Буду битись до згину.
Стану з друзями в коло
Щоб прикрити їх спину.
На коліна не стану,
Зброю долу не кину,
Не піддамся обману,
Не продам Україну.
Мене можна лиш вбити,
Але смерть не лякає.
Краще вмерти чим жити,
Рай рабів не чекає!
Та вмирати не треба!
Ми воюєм щоб жити,
Ради мирного неба,
Щоб кохати, любити…
Кличе кров до відплати
І не треба прощати,
Тих хто йде нас вбивати,
Треба тільки вбивати!
Тож беріть до рук зброю
І з’єднайте ряди.
Підніміть над собою
Стяг, що нас пробудив.
Він нас кличе до бою,
Перемог і звитяг.
Символ справжніх героїв -
Червоно-чорний наш стяг!
18. 04. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872495
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2020
автор: Мирослав Вересюк