Я захоплююсь людьми з вирваним серцем,
Які продовжують жити стискаючи кулаки.
Нехай вони стануть для нас взірцем,
Взірцем сили, які розірвали кайдани усе-таки.
Що за сила неземна живе в очах?
В очах де так багато болю і самоти.
Потрібно шукати порятунок в самих темних ночах,
Напевно, життя залишить всім присмак гіркоти.
Я захоплююсь людською стійкістю,
Стійкістю людей, які знають, що очікують від життя.
Вони полонили моє серце своєю впевненістю
І тому що не бояться робити нові відкриття.
Для них система - це пусте, брудне слово,
Яке люди використовують, коли нічого не зробили.
Вони будуть іти проти неї принципово
І будуть тими героями, хто її зломили.
Я захоплююсь людьми із зв'язаними руками,
Які в дитинстві залишились самі з собою.
Вони вигризали своє місце в житті муками,
Лиш для того щоб стати щасливою людиною.
Я захоплююся кожним в цьому світі, тому що знаю
Життя нас всіх зламало і подарувало стальні кулаки.
Це світ героїв незламних, я це точно знаю,
А на грудях в нас невидимі, але важливі відзнаки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872501
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2020
автор: TetianaBerezova99