[i]Колись ти мене зустрінеш в рядку незрозумілому,
і, як справжній майстер гротеску, почнеш шукати звичайні помилки,
аби зігнати нудьгу, що роз'їдає повітря.
Схема - проста, поведінка - різна.
Та, може, сягне провидіння когось -
усе мною складене - біг від реальності, місцями жорстокої...
Й слова мої плутані - трава нерозгадана попри каміння,
котре кидали люди одне в одного...
добре - хоч не попали, лишень подряпали трохи...
Й суперники - цілі здорові.
А то вже роки й кроки серед мороки...
Й усе таємниче на папері фіксую, прямую до істини...
Хто скаже : де вона ? Невже нема...і не зима...і не весна...
Як мій рядок таємничий...місцями переспілий...місцями загірчить...
переболить, авжеж, не має меж фантазії душі...
Давайте споглядати " розпатлані " вірші , мов гілля верби на ставку,
де бігають хвильками наші думки...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872632
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.04.2020
автор: Мандрівник