Я деколи за вами ще сумую,
За вами, мій таємний, ніжний друг,
Я деколи в минуле ще мандрую,
Де голос ваш луною пестить слух.
Де ми не то коханці, не то друзі,
Завмерли в пелюстках живих троянд,
Де літо в цвіркунах і м'ятних смузі,
Зима - у світлі місяця й гірлянд.
Де ваші всі слова ще не зів'яли,
Цвітуть собі і пахнуть, мов бузок,
Де ми у почуття ще не стріляли,
З гвинтівок двох на розі двох стежок.
Ці постріли ще й досі часто чую,
Що ріжуть, наче гострим лезом слух,
Проте, за вами деколи сумую,
За вами, мій таємний, ніжний друг.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872740
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2020
автор: Sukhovilova