Сиджу в ізоляції,
Місяці йдуть
Хороводом коло
Планети Земля...
Хворіти не хочу
Я... Виживаю
У стінах оселі
Рідної-нудної -
Камера схову
Моя від нещастя
Світового масштабу...
Я один,
Я рятую життя!
Хоч для когось
Я ще буду корисним...
Світ потопає
У божевіллі
Бездонному... Витягти
Треба самих себе
Зараз. Депрессія,
Горе розлуки -
Зібрала трагедія
В купи, людство
Чекає кінця свого,
Десь заховалось спасіння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872860
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.04.2020
автор: KunYKA