Українонько моя, зерня золотеньке.
Українонько моя, сонечко ясненьке.
Знала б ти, як я люблю тебе, моя світла.
Найдорожча для мене, бо ти моя рідна.
Своя земля найкраща... Знай!
Твого дитинства світлий рай.
Доріжка в школу в споришах,
Веселий спів пташок в гаях.
Тут ясноока і стрімка,
мов небо, синя є ріка.
Землі ти краще не знайдеш,
то ж бережи ту, де живеш!
Твої хлібнії поля, ріки і озерця,
і ліси твої, й гаї всі мені до серця.
Звеселяє нас усіх пісня соловейка.
Знала б ти, як я люблю... ти моя гарненька.
Своя земля найкраща... Знай!
Твого дитинства світлий рай.
Доріжка в школу в споришах,
Веселий спів пташок в гаях.
Тут ясноока і стрімка,
мов небо, синя є ріка.
Землі ти краще не знайдеш,
то ж бережи ту, де живеш!
Українонько моя, зерня золотеньке.
Українонько моя, сонечко ясненьке.
Знала б ти, як я люблю тебе, моя світла.
Найдорожча для мене, бо ти моя рідна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2020
автор: Надія Башинська