Вона прийшла, наче весна,
Бо несла світло, тінь і радість.
Ласкава, добра, трохи чепурна,
Прийшла і не сказала про тривалість.
Вона внесла яскраві кольори.
Як пензликом життя розфарбувала.
Вона спитала: "Як ви тут були?"
Поки про неї ми іще не знали...
Вона удерлася в тіла, душі й серця.
Й справно нами стала управляти.
Вона була картиною митця,
Яку не треба було навіть фарбувати.
Вона несла в руках своїх вогонь,
Й запалювала їм усе навколо.
Вона подала нам свою долонь,
Хоча ми не просили навіть цього...
Прийшла, і хтось це навіть не помітив.
Хоча відчув це дехто навіть дуже.
Вона несе лиш радість, сонце, квіти.
Любов тепер живе у наших душах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87291
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.08.2008
автор: Крапля_Дощу