Чому болить душа, не знає супокою,
То рветься догори, то соромно дрижить?
То пише ці вірші затерпшою рукою,
Або без слів в кутку самотності лежить.
Чого тобі іще? Вже все було з тобою:
І пристрасть, і любов, помножені в рази.
А може хочеш ти напитись того болю,
бурштином що зробив застиглу тінь сльози?...
Для чого ти ще тут? Який магніт тримає?
Обсмалених розлук тягучий нищиш час?
І тягнешся до зір, де Сонце спопеляє,
Чи пригадаєш те, що було в перший раз...
Чомусь на цій землі значущого так мало....
Який в стражданні сенс? Я Господа молю,
Благаю, збережи все те, що так кохала,
Щоб у безсмертя ринути, не знаючи жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2020
автор: Vita D.