Весна з вікна приваблива і гарна,
Такої не було ще в нас весни́,
Вона реальна й водночас примарна,
Тримать бо відстань маєм від краси…
Там за вікном вже стало небезпечно,
Коронавірус сіє й пожина,
Тож від коси́ ховатись безперечно
Потрібно всім, нехай лихе́ мина́…
Весна з вікна́ квітує десь і пахне,
В екрані лиш ілюзія життя,
Цією ми пожертвуємо, власне
Задля наступних ве́сен торжества…
Весна з вікна як вирок всьому людству,
Всіх роз’єднала й напрочуд єдна,
Доволі марнослів’я й марнотратства,
Бо нас багато, а земля одна!
Від «розуму» людського натерпілась
Наша єдина Матінка-Земля,
Щоб ве́сни бачити не лише з ві́кон,
Давайте берегти ту, хто дає життя!
21.04.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872932
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2020
автор: Галя Костенко