НАРЕШТІ

Ти  подивись  мені  у  очі,
У  них  ти  прочитаєш  все.
Як  я  у  довгі-довгі  ночі,
Бачу  обох  нас  під  вінцем.

Як  я  беру  тебе  на  руки,
Несу  у  наш  життєвий  рай.
Як  ми  сказали  нашим  мукам,
Єдине  слово:  «Прощавай!»

Ти  моя  кров  наполовину,
А  як  же  можна  без  крові?
Мені  ти  стала  за  дружину
І  в  нас  відносини  нові.

Ти  половина  мого  серця,
З  двох  крил  моїх  –  твоє  одне.
Нелегко  щастя  нам  дається,
Та  воно  нас  не  обмене.

Люблю  тебе  й  живу  тобою,
Як  довго  я  до  тебе  йшов.
Ти  будеш  вічно  молодою,
Моє  життя,  моя  любов.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2020
автор: Віталій Назарук