Оральний секс придумали русалки.
Із анекдоту вчула цю біду.
У Вікіпедію нирнула зранку,-
Підтвердження шукаю. Не знайду.
Дізналася, що дивні ці створіння
Є жертвами кохання і журби:
Знайшовся той, хто звабив їх наївних
І кинув на ганьбу і сміх юрби.
Втопилися. Про те, любов не вмерла.
Щоночі на єдиного свого
Чекають, а лоскочуть – хто йде першим,
І лиш, коли на дно втягнуть його
Роздивляться й на волю відпускають,-
Коханий лиш уменшить серця щем.
Жертва нещасна дихання немає,-
Чергова помилка на душу тягарем.
Це я до чого, зло з рівного місця
Не стартоне – причина всьому є.
Рота роззявив і хвоста розвісив,-
То й захлебнувся. Всякому – своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872994
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2020
автор: Пісаренчиха