На пагорбах весни

Десь  там  ростуть  розкішні,  дивні  та  барвисті  квіти,
Мінливі  й  тихі,  ніби  сни,
Які  можуть  порухом  заморозити,  зігріти,
Десь  там,  на  пагорбах  весни.

Десь  там  творяться  шалені  дійства,
Десь  там,  на  берегах  Десни.
І  ось  робиться  добро,  а  не  злодійства
Десь  там,  на  пагорбах  весни.

Десь  там  старі  дерева  зашуміли,
У  віддзеркаленнях  війни,
Про  щось  своє,  незнане  шепотіли
Десь  там,  на  пагорбах  весни.

Десь  там  звичайні  та  незвичайні  ходять  люди.
А  хтось  кричить:  «Здійсни!  Здійсни!».
Десь  тут  так  ранять,  колють,  десь  там  лікують  груди,
Десь  там,  на  пагорбах  весни.

І  ось  нібито  востаннє  вогненний  водограй  бринить
І  грає  з  холодом,  ніби  восени.
І  нас  веде  рушійно  всього  лишень  єдина  мить
Десь  там,  далеко,  на  пагорбах  весни.

                                                                                                                                                                                                                                                                               17.07.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873055
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2020
автор: Оля Тимошенко