[i]Російським і українським
медбатальйонам в Італії:
останню сорочку во ім’я спасіння
ближнього — ген слов’янського менталітету.
[/i]
У лігвище звіра — мандрують медбати.
Пастки і рапіри — на відстань руки.
А світ у гріхах заблукався —
картатий.
А тіні вампірів марцюють
(верткіш).
Розгніване сонце.
Безбожжя.
Лай грому.
Сичать, аж охрипли, скажені вітри.
Убивців приносять миряни до дому,
Убивць в альвеолах
(зашаманених в грим).
Іудища гри — Рай-весну на шматочки.
Здичіла біда.
Ідуть віддавати,
Як здревлє, слов’яни останню сорочку
У лігвище звіра (дні де голкаті).
— З Богом, медбати.
04.04.20
---------------------------------------------------
p.s. - на сьогоднішній день - присвячено всім лікарям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873099
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: *SELENA*