Про що мовчить Душа в неволі,
Про що болить у глибині?
І серце тихо так, поволі,
Виводить наспіви сумні.
Змінився Світ, міняється Людина...
Земля скидає старі шати.
Нова енергія по Всесвіту судинах,
Біжить планету воскрешати.
І скільки тих НЕ ХОЧУ і НЕ ТРЕБА!
НЕ ЗАРАЗ і НЕ БУДУ, І НЕ ТАК!
Прохань, вимог, що линуть в небо.
І кожен бог, творець, мастак...
Десь там, у Серці Всього Світу
Фонтаном ллється Джерело -
Вся Творчість Божого Завіту,
Що містить Все "Добро" і "Зло".
Вся "Правда" , " Вигадка - єдині
І кожен Вибір має зміст.
З початку Світу і до нині
Хтось чи Вояк, чи Пацифіст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873163
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна