Все відбуло і слава Богу,
Минулого ні чуть не жаль.
Я не вертаюсь до порогу,
Де в хаті схована печаль.
Іду в життя, там де барвінок,
Де по дорозі спориші.
Перегортаю ряд сторінок,
І відчуваю рай в душі.
Згадається бува минуле,
Літа пробігли, як вода.
Не додавай роки: «Зозуле»,
З них не залишиться й сліда.
Ще скільки вдасться нам прожити?
Ще буде літо і зима…
Майбутнім варто в світі жити,
Минулого давно нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873168
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2020
автор: Віталій Назарук