Найголовнішого очима не побачиш,
Всіх розливів незримих почуттів,
Усіх яскравих барв, штрихів не передбачиш,
Всіх вигинів контрастних відчуттів.
Воно ховається у глибині,
В п'янких незайманих широтах,
Десь там, в незнаній плавній далині,
В стрімких вигадливих потоках.
Воно стійке і в той же час вразливе.
Його не можна передать.
Воно легке, коштовне та красиве.
І де його пізнать, шукать?
Воно все світле, ніби й неземне,
І, мов зоря, імпульсами мерехтить,
І любов чуттєву й ніжність плете,
І спокоєм, теплом та щастям тремтить.
Найголовнішого очима не побачиш.
Його побачиш тільки серцем.
Усіх яскравих барв, штрихів не передбачиш,
Які все котяться озерцем.
08.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873180
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2020
автор: Оля Тимошенко