Як день закриє сині очі
Й колиску ночі ніч гойдає,
Безликих тіней поторочі
Грайливо вітер доганяє.
Зірки під місячний вінець
Летять у мріях заповзято,
Легенькі хмари накінець
Закрили сірі оченята.
Де в білім вельоні садок
Пігулку ночі вже ковтає,
Весь світ, від магії, замовк,
Бо велич душу пеленає.
І наче біле янголя
На вушко тихенько шепоче:
-Як важко дихає земля!
Вуста сухі водиці хочуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873268
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2020
автор: Олеся Лісова