( Читайте вірш моєї подруги, поетеси Марії Руснак.
Дякую їй, що довірила мені його надрукувати.)
Іду до світла крізь чорну смугу,
шукаю радість, зриваю тугу.
Шукаю миру крізь терни й кручі,
рвуть душу жала терпкі, колючі.
Зриваю темну, огидну суть,
іду до світла - це вірна путь.
Іду до світла... та скрізь сновиди,
терзають душу... кінця не видно.
Спокою хочу. Молю. Благаю.
Добра і щастя усім бажаю.
Іду до світла... зриваю пута.
Я сильна. Вільна. Я не закута.
Іду до світла... я волі хочу.
Зриваю пута чорної ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873391
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.04.2020
автор: Надія Башинська