Не маю спокою …..
Не маю спокою, ні вдень, ані вночі,
вірші складаю без упину, хоч кричи,
і вже не знаю, що із цим вдіяти,
навіть не всі встигаю записати.
Кудись у безвість відлітають, мов птахи,
і десь тиняються по світу безпритульні,
такі, ще зовсім безпорадні малюки,
хоча бувають часом і дошкульні.
Не всі сприймають безпритульних малюків,
тим більше, невідомо чиї вірші,
самі шикуються в римовані рядки,
часом бувають кращі, часом гірші.
І так минає день за днем, за роком рік,
вже друзі кажуть, час робити збірку,
та я такий, не марнославний чоловік,
кудись зникає все, немов в космічну дірку.
І десь у Всесвіті блукають ці вірші,
звідки з’явилися вже і самі не знають,
вірші, що йшли від серця і душі,
ще прийде день коли їх відшукають.
І оживе, в блуканні стомлена, душа,
прийдуть думки на думку, іншому поету,
складе він надзвичайного вірша,
про Всесвіт віршів і Поезії планету.
І повернуться складені рядки,
вервечкою, мов Весняні лелеки,
складуться знов у вірші, залюбки,
про сенс Буття і про Світи далекі.
Як це було вже упродовж віків,
по колу йдуть думки і вічні теми,
про жар сердець жінок, чоловіків,
складуть нові вірші, сонети і поеми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873435
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 25.04.2020
автор: Harry Nokkard