Вдячна калина

Ось  тріпоче  калина,  свою  долю  сумну,
Подружуся  із  нею.  розповім  їй  свою,
Ой  чарівна  і  мила,  не  плач,  не  журися,
Бачиш  гарна  година,    привітно  всміхнися

Підняла  сумні  очі  чарівна  калина
Й  засіяла  ніжно,  як  вродлива  дівчина,
Ось,  що  добре  слово,  може  душу  зцілити,
А  погане  звісно,  тільки  серце  розбити

Посміхнулася  ніжно,  вже  зовсім  не  сумна
Та  по  іншому  склалось  у  калини  життя,
Є  вже  половинка,  яка  поряд  із  нею,
А  мене  калина  називає  зорею

Ось  тріпоче  калина  та    чарами  сяє,
На  чарівну  зорю  в  небеса  поглядає,
Щиро  вдячна  тобі,  моя  мила  подруго,
За  цілющі  слова  та  за  вірного  друга.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик